- стривожитися
- [стриево/жиетиес'а]
-жус'а, -жиес':а, -жиец':а, -жац':а; нак. -о/з'с'а, -о/жтеис'а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
стривожитися — жуся, жишся, док. Відчути тривогу, неспокій; занепокоїтися, схвилюватися … Український тлумачний словник
стривожитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
перелякатися — а/юся, а/єшся, док. Відчути страх, боязнь; дуже стривожитися, злякатися … Український тлумачний словник
перетурбуватися — у/юся, у/єшся, док. 1) Дуже стурбуватися, стривожитися. 2) Перестати турбуватися … Український тлумачний словник
потурбуватися — у/юся, у/єшся, док. 1) Відчути неспокій, хвилювання; занепокоїтися, стривожитися. 2) Виявити увагу до чиїх небудь потреб, піклування про когось, щось; постаратися зробити послугу комусь. || перев. з інфін., у формі наказ. сп. Уживається для… … Український тлумачний словник